У вітчизняних судах збільшується кількість справ щодо заборгованості за комірне. За словами юристів, надавачі комунальних послуг активно використовують судову систему для стягнення боргів.
“Значною мірою це обумовлено тим, що в Україні відновлено перебіг позовної давності, який знову застосовується у звичайному режимі, а механізм “замороження” боргів більше не діє”, — зазначають в Асоціації адвокатів України з цивільного права та процесу.
Законодавчо врегульованого поняття “списання боргу” за несплату послуг ЖКГ немає, однак у разі наявності вагомих підстав, можна зменшити або частково оскаржити розмір заборгованості.
Зокрема, з 1 січня 2026 року діє норма, яка зобов’язує надавачів комунальних послуг самостійно перераховувати плату за послуги, якщо вони не надавалися/надавалися не повністю або були неналежної якості. Перерахунок має здійснюватись автоматично, без заяв і звернень споживачів.
Звільнення від примусового стягнення боргів наразі діє лише для територій активних бойових дій та не стосується територій з потенційною загрозою бойових дій (“зони можливих бойових дій”) — наголошують правники.
Для громадян, які тимчасово перебувають за кордоном, не передбачено можливості повністю зняти з себе обов’язок з утримання житла, але такі власники можуть суттєво зменшити нарахування за ЖКП, подавши відповідну заяву постачальнику послуг.
Важливо — мешканців багатоквартирних будинків тривала відсутність за місцем проживання не звільняє від необхідності сплати за опалення, обслуговування внутрішньобудинкових мереж і прибирання прибудинкової території.
Навіть відсутність паперового договору не звільняє власника житла від обов’язку платити, якщо він фактично користувався послугами (отримував тепло, воду тощо). Це чітко визначила Велика Палата Верховного Суду.
Окрім основного боргу, суди стягують інфляційні втрати та 3% річних за весь час прострочення, кваліфікуючи це як відповідальність за порушення грошового зобов’язання”, — зауважують експерти.
І додають, що громадяни переважно не звертаються до суду із позовами щодо відсутності або ненадання в повному обсязі комунальних послуг, але вчинення правильних юридичних дій може суттєво допомогти у разі, якщо надавач послуг сам звернеться до суду щодо стягнення боргу зі споживача.
Юристи нагадуть: законодавство встановлює пряму заборону на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка утворилася після 24 лютого 2022 року, із споживачів, що залишили своє місце проживання. Крім того, для захисту населення в громадах, що розташовані в зонах бойових дій або окупації, введена заборона на застосування фінансових санкцій. Також надавачам послуг категорично заборонено припиняти або зупиняти надання житлово-комунальних послуг (навіть у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі) протягом дії воєнного стану.
“Водночас сам воєнний стан не звільняє громадян України від обов’язку сплати за комунальні послуги загалом. Враховуючи, що воєнний стан наразі триває, усталена судова практика щодо остаточного врегулювання питання такої заборгованості після його завершення ще не сформована. Єдиний підхід до того, як саме відбуватиметься погашення накопиченого “чистого” боргу або реструктуризація зобов’язань після скасування воєнного стану, буде напрацьовано судовою системою згодом”, — прогнозують фахові спеціалісти.
Крім того, поширеною є практика стягнення зі споживача заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг на підставі судового наказу”, коли виконавець житлово-комунальних послуг звертається до суду із заявою про видачу судового наказу, яка розглядається судом без судового засідання і повідомлення заявника та боржника.
Довідково: Якщо споживач комунальних послуг проживає в іншому регіоні або за межами України понад 30 календарних днів, він може зупинити нарахування плати за певну частину комунальних послуг. Втім, деякі комунальні послуги доведеться оплачувати незалежно від факту проживання споживача за місцем надання таких послуг: теплопостачання, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
фото з відкритих джерел