Українські діти зростають у складні часи. Сирени замість колискової, бомбосховища замість затишної оселі або веселих ігор у дворі. Бездушний ворог позбавив їх простих радощів дитинства: гуляти, спілкуватися с друзями, відвідувати школи та садочки. Багато хто був змушений залишити рідні домівки. А дехто, нажаль, назавжди втратив близьких.
Та попри всі випробування, маленькі українці, мов промінчики, осяюють своїми посмішками навколишній світ, сповнюють його добром і надією. Незважаючи на вік, вони напрочуд мужні, сміливі, витривалі. Загартовані війною, юні громадяни своєї країни.
Ця набута сила та стійкість стануть їм у нагоді. Саме вони підійматимуть тую червону калину, саме їм доведеться нашу славну Україну розвеселити. І наші діти, мабуть, робитимуть це краще за нас. Багато в чому вони обізнаніші, кмітливіші та рішучіші.
Коли прийде час, сьогоднішні малюки подужають місію зміцнення та звеличення Батьківщини. Бо вже зараз вони — свідомі українці — патріотичні, вмотивовані. Навіть малеча, що ледь навчилася говорити, гордо промовляє «Героям Слава!» й «Україна понад усе!».
Всі українські діти: хлопчики та дівчатка, немовлята та підлітки заслуговують на щасливе, безтурботне дитинство. Робитимемо все для цього.
Щодня працюватимемо, щоб маленькі запоріжці зростали у красивому, сучасному місті.
Щомиті любитимемо та захищатимемо.
Хай дитячі мрії здійснюються під мирним небом на рідній землі!